гермінативний — а, е. 1) Зародковий. 2) Такий, що стосується зачаття … Український тлумачний словник
деномінативний — а, е. Прикм. до деномінатив … Український тлумачний словник
детермінативний — а, е. Стос. до детермінативів … Український тлумачний словник
номінативний — а, е, лінгв. Який називає, позначає предмети, явища, дії, якості. •• Номінати/вна а/кція акція, видана і зареєстрована на ім я певної особи. Номінати/вне ре/чення односкладне речення, в якому головний член виражений іменником у формі називного… … Український тлумачний словник
безсубномінативний — прикметник … Орфографічний словник української мови
деномінативний — прикметник … Орфографічний словник української мови
номінативний — прикметник … Орфографічний словник української мови
субномінативний — прикметник … Орфографічний словник української мови
термінативний — прикметник … Орфографічний словник української мови