нативний

нативний
-а, -е, біол.
1) Вроджений, природний, спадковий.
2) Який перебуває в природному стані, не модифікований, який зберіг структуру, властиву йому в живій клітині (напр., нативний білок).
••

Нати́вний препара́т — біологічний об'єкт у природному вигляді, що не зазнав фіксації, фарбування та ін.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "нативний" в других словарях:

  • гермінативний — а, е. 1) Зародковий. 2) Такий, що стосується зачаття …   Український тлумачний словник

  • деномінативний — а, е. Прикм. до деномінатив …   Український тлумачний словник

  • детермінативний — а, е. Стос. до детермінативів …   Український тлумачний словник

  • номінативний — а, е, лінгв. Який називає, позначає предмети, явища, дії, якості. •• Номінати/вна а/кція акція, видана і зареєстрована на ім я певної особи. Номінати/вне ре/чення односкладне речення, в якому головний член виражений іменником у формі називного… …   Український тлумачний словник

  • безсубномінативний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • деномінативний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • номінативний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • субномінативний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • термінативний — прикметник …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»